LIBRARY.UA - украинская библиотека, репозиторий авторского наследия и архив

Зарегистрируйтесь и создавайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Это удобно и бесплатно. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора. Делитесь с миром Вашими работами!
Прикреплённые файлы
132 дней(я) назад
Типові ознаки імовірних фігурантів превентивної роботи оперативних підрозділів Національної поліції України



Постоянный адрес файла на сервере Либмонстра:

Постоянный адрес документа (прямая ссылка на файл):

http://library.ua/m/articles//download/10184/2903

Дата загрузки ИЛИ последнего изменения файла:

11.03.2017

Готовая обратная ссылка на данную страницу для научной работы (для цитирования):

Типові ознаки імовірних фігурантів превентивної роботи оперативних підрозділів Національної поліції України // Киев: Библиотека Украины (LIBRARY.UA). Дата обновления: 11.03.2017 . URL: http://library.ua/m/articles//download/10184/2903 (дата обращения: 21.07.2017 )

Вирусов нет! Проверено Либмонстром.
© http://library.ua

поделитесь публикацией с друзьями и коллегами

УДК 343.123.12 (477)

 

ТИПОВІ ОЗНАКИ ІМОВІРНИХ ФІГУРАНТІВ ПРЕВЕНТИВНОЇ РОБОТИ

ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

 

Сергій Олегович Сафронов

канд. юрид. наук, доцент,

доцент кафедри оперативно-розшукової

діяльності та розкриття злочинів

факультету № 2 ХНУВС

 З урахуванням обов’язків суб’єктів ОРД Національної поліції України та стратегії реформування правоохоронних органів суттєвим чинником, який буде свідчити про виконання поліцією своїх завдань є показники щодо зниження рівня злочинності. Одним із способів, який буде цьому сприяти є превенція злочинів. Під терміном «превенція злочинів» пропонується розуміти засновану на етико-правових принципах і приписах законодавства діяльність суб’єктів ОРД поліції щодо виявлення помислу («голого умислу») на вчинення злочину та здійснення психологічного впливу на його носія з метою недопущення реалізації злочинних задумів та намірів у будь-яких фактичних проявах дозлочинних  діянь особи.

Для вдалого процесу організації та планування превентивної діяльності оперативних підрозділів слід окреслити коло імовірних фігурантів превентивної роботи. З цього приводу були проведені відповідні дослідження, метою яких було визначити типові ознаки осіб, які перед вчиненням злочину перебували у стані злочинного помислу, тобто у особи існував злочинний задум або намір але вона не вчиняла ніяких дієвих актів поведінки. Аналіз результатів цих досліджень дозволяє прийти до наступних висновків.

Перш за все, слід констатувати, що 97% респондентів з числа опитаних працівників оперативних підрозділів поліції визнавали можливість зародження злочинного помислу у будь-якої людини, а у якості закономірних чинників, які були причиною цьому називали як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. До речі, за результатами авторських досліджень у 78 % осіб, які ніколи не притягувалися до кримінальної відповідальності, хоча б раз в житті виникали злочинні помисли, які вони зуміли подолати та утриматись від вчинення злочину.

Серед об’єктивних факторів, які впливають на появу злочинного помислу найбільш часто називалися: 1) злочинна діяльність як промисел, завдяки якому особа отримує доход або забезпечує своє існування; 2) систематичне перебування у злочинному середовищі; 3) потрапляння під психоемоційний вплив осіб зі злочинним менталітетом; 4) акти підбурювання або примушування особи до вчинення злочину; 5) сімейні негаразди, які переважно відбувалися через нестачу грошей; 6) випадкове спостерігання або сприйняття прикладів злочинних міркувань чи злочинних дій; 7) настання складної життєвої ситуації у якій людина раніше не опинялася і не була готова до неї. Наприклад, потрапляння у велику боргову залежність, тривала або невиліковна хвороба, спор при розподілі майна, безробіття, втрата місця мешкання, підприємницьке банкрутство тощо; 8) брак виховання у дитинстві та юнацтві.

До суб’єктивних чинників, які зароджують злочинний задум або намір переважна кількість респондентів віднесла: 1) небажання працювати; 2) прагнення до скорішого або більш більшого отримання матеріальних благ; 3) безвір’я, відсутність моральних цінностей; 4) бажання помститися, поновити справедливість за своїм розумінням; 5) розчарування в особистих авторитетах та ідеалах, зокрема ідеалах кохання; 6) підвищена самооцінка та самовпевненість; 7) егоїзм; 8) прагнення до лідерства, влади, авторитетності, слави; 9) психічні розлади або хвороби; 10) психофізіологічну залежність від наркотиків, алкоголю, азартних ігор; 11) психологічну податливість; 12) низькій рівень інтелекту.

Сучасний стан та тенденції злочинних задумів та намірів переважна кількість респондентів, з числа опитаних працівників оперативних підрозділів поліції, висвітлила через ознаки: віку, статі, матеріального статку, спрямованості помислів та особистих якостей людини.

Так, на їхню думку, з відносно тривалим (тобто більше 5 діб) перебуванням у стані злочинного задуму або наміру злочини вчиняють особи у віці від 35 років. До речі, тривалість періоду злочинного задуму або наміру у таких осіб становить в середньому 2 місяці. У стані злочинного задуму або наміру жінки (62%) перебувають у більшості випадків, і у більш тривалий термін аніж чоловіки (38%). Таким чином, для планування превенції гіпотетично визначено вікове та статеве коло осіб, які потребують посиленої превентивної уваги.

Жебраки, особи з низьким рівнем доходів (до 1500 – 2500 гривень на місяць)  та особи з високим рівнем доходів (від 20 000 гривень на місяць і більше) значно рідше довго виношують злочинний задум або намір, частіше відразу переходять до дієвих актів підготовки до злочину, до готування, замаху або вчинення злочину – 73%. Таким чином можливо стверджувати, що представники середнього класу мають більшу схильність до обдумування своїх вчинків, у них більш розвинені стримуючі злочин пси-фактори. Тому, у разі наявності групових форм злочинного помислу більш дієву силу превентивних заходів слід орієнтувати саме на них.

Кримінальні задуми та наміри у більшості випадків перебувають у залежності з: корисливими спонуканнями – 53%; бажаннями помсти – 25%; устремлінням до кар’єрного росту, влади, підвищення особистого авторитету та репутації – 10%; сексуальним задоволенням – 6%; ідейними цінностями – 3%; релігійними та окультними віруваннями – 2%. 1% злочинних помислів констатувався респондентами у якості помислів невизначеної спрямованості, що пояснювалося ними через наявність у особи розумових, психологічних, психічних, фізіологічних відхилень або патологій.

Більшу схильність до відносно тривалого часу перебування в стані «голого умислу» проявили ті суб’єкти злочину, які вчинили його на побутовому ґрунті. Приводом для зародження злочинних намірів в основному були: 1) ситуації пов’язані з ревнощами і подружньою невірністю; 2) систематичні акти сімейного насильства, як фізичного, так і психічного характеру; 3) шлюбні афери; 4) родинно-сімейні розбіжності в отриманні частки спадщини; 5) подружні суперечки з приводу облаштування життя, виховання дітей, використання сімейного бюджету, виділення майна при розлученні; 6) боргові зобов’язання; 7) фізична неміч члена сім’ї через старість чи хворобу. У зазначених випадках, в стані злочинного задуму або наміру деякі особи перебували роками, а мінімальним терміном такого психологічного стану за усередненими даними було 9 днів.

В меншій мірі у стані злочинного наміру перебували особи, які вчинили злочин у сфері професійної діяльності. У таких осіб процес актуалізації думки мотиваційними чинниками був більш швидкоплинним. Вони швидше приймали остаточне рішення вчинити злочин, швидко знаходили внутрішні виправдання своїх злочинних помислів і більш швидкоплинно переходили до дієвих актів поведінки, спрямованої на реалізацію задуманого. У середньому перехід від думок до дій становив максимум 4 місяці, а мінімум 5 днів.

Найменший строк тривалості перебування у стані «голого умислу» був властивий для осіб, які займаються злочинним промислом або раніше були засуджені до позбавлення волі. Завдяки існуючим у них психологічним настановам на неправомірну поведінку та наявним злочинним навичкам процес самоузгодження думок з мотиваційним потенціалом проходить скоріше аніж у інших. За результатами проведених досліджень максимальний термін перебування у стані злочинного задуму або наміру осіб, які раніше були засуджені становить 1,5 місяця, а мінімальний до 24 годин. У осіб, які займаються злочинним промислом ці терміни ще менші, оскільки рішення про потребу вчинити злочин ними було прийнято заздалегідь, питання лише в тому, коли воно (тобто рішення) буде самоузгоджено з умовами досягнення мети та особистими уявленнями про обставини подій.

Для організації роботи оперативних підрозділів у напрямку виявлення осіб зі злочинним помислом  буде доцільним будувати мережу інформаційних джерел за принципом покриття чотирьох сфер життєдіяльності людини: 1) домівка, сім’я, побут; 2) робота, або інше місце отримання доходів (зокрема місце навчання – для осіб які навчаються); 3) місце дозвілля та відпочинку; 4) місця психоемоційних та інтимних спілкувань (клуби, церква, громадські об’єднання, мережа Інтернету тощо). Практикою оперативної роботи доведено, що хоча б у одній сфері буття особа демонструє певні ознаки неблагих задумів чи намірів і, можливо, що вони будуть кримінальними.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні типових ознак осіб, які схильні певний час перебувати у стані злочинного помислу (задуму або наміру). Прикладне значення вбачається у можливості використання даних результатів дослідження у якості орієнтирів оперативної уваги під час організації та планування превентивної роботи, яка є різновидом профілактично-попереджувальної діяльності оперативних підрозділів Національної поліції України.

Orphus

© library.ua

Постоянный адрес данной публикации:

http://library.ua/m/articles/view/Типові-ознаки-імовірних-фігурантів-превентивної-роботи-оперативних-підрозділів-Національної-поліції-України?likeMode=dislike&url=http://library.ua/m/articles/view/%D0%A2%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8-%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%84%D1%96%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2-%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Похожие публикации: LRussia LWorld Y G


Публикатор:

Сергей СафроновКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: http://library.ua/Sergiys

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Сафронов С.О., Типові ознаки імовірних фігурантів превентивної роботи оперативних підрозділів Національної поліції України // Киев: Библиотека Украины (LIBRARY.UA). Дата обновления: 11.03.2017. URL: http://library.ua/m/articles/view/Типові-ознаки-імовірних-фігурантів-превентивної-роботи-оперативних-підрозділів-Національної-поліції-України (дата обращения: 21.07.2017).

Найденный поисковым роботом источник:


Автор(ы) публикации - Сафронов С.О.:

Сафронов С.О. → другие работы, поиск: Либмонстр - РоссияЛибмонстр - мирGoogleYandex

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Свежие статьиLIVE
Публикатор
Сергей Сафронов
Харьков, Украина
155 просмотров рейтинг
11.03.2017 (132 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)


Типові ознаки імовірних фігурантів превентивної роботи оперативних підрозділів Національної поліції України
 

Форум техподдержки · Главред
Следите за новинками:

О проекте · Новости · Отзывы · Контакты · Реклама · Помочь Либмонстру

Библиотека Украины ® Все права защищены.
2014-2017, LIBRARY.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)


LIBMONSTER - INTERNATIONAL LIBRARY NETWORK